Хто насправді підтримує «фірташівське безладдя» в облгазах? «Экономика»

Видатний прусський державний діяч, письменник та критик другої половини 18 сторіччя Теодор Готліб Гіппель, якось сказав «Напівправда небезпечніша за брехню; брехню легше розпізнати, ніж напівправду, яка за звичай маскується, щоб обманювати вдвічі»

 

Перенесення правил та законів сучасної інформаційної війни в політичну площину  стає загрозою національної безпеки, адже маніпулювання суспільною думкою та настроями, нашими народними обранцями нової хвилі, не просто провокують зростання соціальної напруги в суспільстві але призводять до суттєвих економічних втрат, особливо коли це стосується такої теми як газовий ринок.

Лише 2 листопада 2016 року законопроект №4263 «Про особливості передачі в оренду приєднаних газорозподільних мереж з контрольною часткою державної та/чи комунальної власності» який лежить в Комітеті з березня 2016р. був розглянутий на засіданні профільного Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, однак рішення знов так і не було прийнято. Задля справедливості необхідно зазначити, що позиції членів Комітету розділилися приблизно порівну, і тоді головуючий на засіданні народний депутат Олександр Домбровський запитав у представників центральних органів влади та НКРЕКП думку щодо цього законопроекту. Всі без винятку представники цих органів беззастережно його підтримали. Саме після цього напруга, викликана активністю представників Самопомочі та Опозиційного блоку заблокувала роботу Комітету. Комітетом було прийнято рішення перенести розгляд питання та прийняття остаточного рішення на наступне засідання.
Суть позиції «ситуативної коаліції» Самопомочі в особі пані Войцицької та Оппоблоку полягала в тому, що законопроект який вже більше півроку обговорюється в Комітеті і до якого їм не було діла раніше їм просто «не подобається», а тому необхідно створити робочу групу, яка протягом 6-12 місяців має розробити принципово новий законопроект, який потім ще стільки ж часу буде обговорюватися в Комітеті.

На передодні чергового розгляду законопроекту №4263  Комітетом, пані депутат вирішила сховати особисту бездіяльність та лобістську позицію, за класичною базарною маніпуляцією, як той злодій, що гучніше всіх кричить: «Тримайте злодія».

10 листопада на «Економічній правді», була розміщена її позиція «Депутати мовчать – облгази радіють. Чи зацементує парламент фірташівський безлад?» (http://www.epravda.com.ua/columns/2016/11/10/610632/), Публічно звинувативши своїх колег у бездіяльності та потуранню «олігархам» вона надає слушну пропозицією створити «робочу групу» та затягнути прийняття рішення ще на 6-12 місяців, фактично цементуючи той самий «фірташівський безлад».

Відповідаючи на риторичні запитання  в заголовку статті В.Войцицької  Хотілося б нагадати поважному народному депутату, що її колеги «не мовчать» на відміну від самої авторки тексту. Олександр Ксенжук не тільки був автором поправки до закону «Про ринок природного газу», яка зафіксувала виключно платне використання об’єктів державної власності газової сфери, але і головним локомотивом реалізації цього пункту. Постійно публікуючи запити, адже «фірташевське лобі» в Уряді на протязі року блокувало будь яке рішення в цьому напрямку. Мабуть пані забула, що саме її колеги по Комітету Андрій Лопушанський, Ігор Насалик та Александра Кужель є авторами закону №4263 який чомусь більш ніж пів року ніяких питань у шановної пані не викликав. Аде як тільки законопроект получив підтримку уряду та половини комітету, одразу виникли питання у шановної пані депутата.

Також нагадаємо, що саме завдяки її бездіяльності за минулий рік з моменту початку роботи Закону «Про ринок природного газу» держава вже втратила коло 1 млрд. гривень за оренду газорозподільчих мереж. Якщо Комітет знову не прийме рішення, втрати держави знов будуть зростати як і ненависть народу до парламентарів які не в змозі прийняти хоч яке небудь принципове рішення.

Таким чином ми вирішили надати публічні відповіді на всі запитання які поставила шановна пані депутат В.Войцицька в своєму матеріалі.  

 

  1. Проект не вирішує питання повноти, обліку та реєстрації державних ГРМ (газорозподільних мереж)

Пунктом 5 частини 5 законопроекту, передбачається внесення змін до  статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині встановлення вимоги державної реєстрації газорозподільних мереж як цілісного майнового комплексу. Зміна вноситься у зв’язку з тим, що чинна редакція Закону вказує на те, що речові права на окремі споруди та газорозподільні мережі не підлягають державній реєстрації. Якщо зміна буде внесена реєстрація буде здійснюватися на підставі діючого порядку, затвердженого постановою Уряду України від 25.12.2015 №1127, яка передбачає реєстрацію всього нерухомого майна незалежно від того чи це окремий об’єкт, чи цілісний майновий комплекс.

Проблема з обліком об’єктів газорозподілу виникла не через відсутність процедури реєстрації, а через відсутність законодавчої вимоги  щодо їх державної реєстрації. А тому непоодиноким є випадки, коли один і той же об’єкт нерухомості одночасно обліковується на балансі оператора ГРМ та  комунального власника. Чи одночасно в державні і комунальній власності. Системно це співставити сьогодні неможливо, оскільки ці об’єкти відсутні в державному реєстрі. 

 

2.Законопроект демотивує інвесторів, оскільки вкладення коштів у застарілі газопроводи автоматично збільшує орендну плату.

Частина 5  Статті 9 Законопроекту передбачає «Не підлягає перегляду розмір орендної плати у випадках здійснення орендодавцем за власний рахунок покращень орендованої газорозподільної мережі (основних фондів), пов’язаних із встановленням та заміною засобів вимірювальної техніки, а також модернізацією та реконструкцією обладнання, з метою зменшення розміру виробничо-технологічних втрат та витрат природного газу, обумовленою необхідністю підвищення рівня безпеки експлуатації об’єктів – складових газорозподільної мережі. 

Тобто, було б бажання у Операторів поліпшувати державне майно задля покращення систем обліку газу, зменшення його втрат та підвищення рівня безпеки, жодного підвищення орендної плати не відбудеться. Інша справа, коли поліпшення робляться виключно на папері шляхом проведення коштів через фірми прокладки та природньо не на йоту не покращують стан системи.

 

3.Проект не врегульовує як визначатиметься склад об’єкта майбутньої оренди «приєднаної газорозподільної мережі» як цілісного майнового комплексу. Передбачається, що саме такі новоутворені і будуть об’єктами оренди

Визначення «приєднаної газорозподільної мережі» міститься у абзаці другому статті 1 законопроекту. Однак, будь – який фахівець інженерного профілю в галузі трубопровідного транспорту знає, що газорозподільна мережа являє собою сукупність об’єктів, які функціонують в єдиному гідравлічному режимі. Саме взаємопов’язаність гідравліки окремих ділянок газопроводів і є основним критерієм віднесення того чи іншого об’єкту  до складових єдиного технологічного комплексу.  Без розрахунку гідравлічних режимів жоден «облгаз» не дасть згоди на приєднання.

Згідно з державними будівельними нормами мережі розрізняють за принципом побудови на кільцеві, тупикові та змішані. За тиском газу, тобто гідравлічними особливостями, на одноступеневі, двоступеневі, триступеневі та багатоступеневі.

Однак, користь зауваження полягає в тому, що у випадку прийняття законопроекту у першому читанні, до тексту для другого читання доцільно внести доповнення редакційного характеру, в частині відображення   того, що приєднана газорозподільна мережа – цілісний майновий (технологічний) комплекс….., який функціонує в єдиному гідравлічному режимі. Таке доповнення дасть змогу запобігти в майбутньому свідомих різнотлумачень цього поняття, особливо у випадках спроб затягнути процес інвентаризації майна. 

 

4.Значна частина газопроводів та споруд на них може залишатися поза умовами майбутніх відносин платного користування, оскільки вони не взяті на облік приватними облгазами. Щодо інших може вестися подвійний облік.

 

  Частина четверта статті 4 законопроекту передбачає вимоги щодо обов’язкової інвентаризації та реєстрації права власності на газорозподільну мережу з виділенням часток кожного із учасників спільної власності. Зазначені дії є обов’язковою передумовою підготовки об’єкту до передачі в оренду. Якщо в процесі інвентаризації буде виявлено позабалансовий об’єкт, нічого не змінеться. Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України (ЦКУ) така безхазяйна річ буде взята на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а за сплином року така річ передається у власність територіальній громаді. Можливий також випадок передачі такого об’єкту на баланс «облгазу» відповідно до статті 334  (ЦКУ) за набувальною давністю. У будь – якому випадку на діючих мережах такі об’єкти виявляються дуже рідко. Більшість з них вже давно перебувають на балансах «облгазів» за «набувальною давністю». Це поширена практика через відсутність державної реєстрації на об’єкти газорозподілу. Останній такий випадок зафіксовано в Полтавській області на ліцензійній території ПАТ «Лубнигаз», яке відповідно до рішення Господарського суду Полтавської області від 18.02.2016 у Справі №917/39/16  на підставі «набувальної давності» привласнило собі 24 газорозподільні об’єкти, більшість з яких було побудовано ще в роки УРСР, а чиї кошти будувалися об’єкти газорозподілу в період відсутності приватної власності на знаряддя та засоби виробництва відомо всім.   А тому давайте  попрацюємо над новою концепцією законопроекту ще рік, і можливо з’являться нові випадки. Власність на об’єкти газорозподілу зараз ніхто не реєструє.       

 

5.Відсутні критерії формування нових об’єктів оренди. Можливі численні маніпулювання при утворенні об’єктів

Критерії визначення «мережі» зазначалися у відповіді до пункту 3, оскільки це «зауваження» є фактичним повтором зауваження 3. А що стосується маніпулювання, то це проблема боротьби з корупцією у всіх, без винятку, гілках влади, шановна пані  Вікторіє. Принаймні законопроект створює ґрунтовні правові можливості для захисту інтересів держави.

 

  1. Не визначено, як і хто повинен реєструвати права власності на об’єкти оренди, нема порядку оформлення землекористування під об’єктами. Складним залишається порядок оформлення власності кількох суб’єктів на один об’єкт мережі, відсутні критерії розподілу часток суб’єктів у власності на один об’єкт.

Реєстрація права власності здійснюється уповноваженим органом – ініціатором оренди, що витікає зі змісту Статті 4 законопроекту. Що стосується оформлення права користування земельними ділянками, розташованими під об’єктами газорозподілу, то необхідно зазначити, що наземні об’єкти газорозподільних мереж не є чимось унікальним, а тому їх реєстрація прав на користування зомельними ділянками під ними буде здійснюватися на загальних підставах відповідно до діючого порядку, затвердженого постановою Уряду України від 25.12.2015 №1127. Те ж саме стосується і оформлення власності кількох осіб на один об’єкт нерухомості у вигляді газорозподільної мережі. В чому тут полягає специфіка чи складність, яку буцімто необхідно передбачати законопроектом незрозуміло. Складається враження, що ніхто до цього часу не здійснював реєстрацію прав спільної сумісної чи спільної часткової власності на нерухоме майно. Реєстрація права спільної власності на газорозподільну мережу та, приміром, на двокімнатну квартиру жодним чином не відрізняються. Все це є нерухоме майно, а тому процедура реєстрації однакова, передбачена згаданою вище постановою Уряду України  від 25.12.2015 №1127.

Аналогічне стосується і стосується критеріїв розподілу часток власності на один об’єкт, які буцім то необхідно передбачити в законопроекті.

 Діючий на сьогодні наказ Фонду державного майна від 27.02.2004 №376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 за № 337/8936 «Про затвердження Порядку визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду» дає відповіді на всі  питання, а тому для чого видумувати проблему, якої не існує.

  1. Враховуючи вирішальний вплив суб’єкта, який має контрольну частку мереж, на результати конкурсу з оренди (як пропонує стаття 6 проекту), можливі численні зловживання при розподілі часток під час формування нових об’єктів.

По- перше, незрозуміло, що таке формування нових об’єктів. Якщо мова йде про приєднані газорозподільні мережі, то це не нові об’єкти. Ці об’єкти існували, існують і будуть існувати фізично, оскільки окремий газорегуляторний пункт чи відрізок газопроводу не можуть функціонувати окремо, без технологічного зв’язку з іншими об’єктами, які забезпечують подачу газу від початкової точки забезпечення тиску – газорозподільної станції.  А тому нічого нового в процесі реєстрації створювати ніхто не буде.

По-друге, що стосується зловживань, то це загальна проблема боротьби з корупцією в органах влади, яка не може бути предметом цього законопроекту.

Завдання законопроекту полягає у створенні дієвого механізму врегулювання правовідносин між співвласниками газорозподільної мережі у спосіб, який би запобігав можливості блокуванню міноритарними власниками, які володіють менше  ніж 6 відсотками власності на газорозподільні мережі, дій мажоритарних власників щодо розпорядження майном.   

 

  1. Несправедливим видається фактичне позбавлення впливу на своє майно власником частини новосформованого об’єкта власності – газорозподільної мережі. Якщо колишній власник окремого об’єкта , що увійде до складу нового об’єкта, не матиме контрольної частки такого нового об’єкта, він позбавляється можливості розпоряджатися своєю власністю, що суперечить Конституції.

Перш за все, ніхто не позбавляє власника права на розпорядження цим майном. Він може продати свою частку будь – кому. Згідно з частиною третьою статті 8 законопроекту йому гарантується право на отримання доходу відповідно до його частки у спільному майні. Інша справа, що відповідно до законопроекту міноритарний власник не може позбавити мажоритарного власника прав на розпорядження майном. Конструкція законопроекту розроблена за аналогією з законодавством, що регламентує діяльність акціонерного товариства. Власник незначної кількості акцій будь – якого акціонерного товариства не може заблокувати дії власника приміром 75% акцій по розпорядженню майном такого акціонерного товариства. І таке обмеження є цілком нормальним і справедливим. Чому аналогічний підхід не можна застосувати відносно газорозподільних мереж, які можуть функціонувати лише як цілісний комплекс.

Обмеження прав власників частки газорозподільної мережі, яка не є контрольною, передбачене проектом нормативного акта, виходить з того, що експлуатація окремих об’єктів газорозподільної мережі, які споруджувалися за рахунок різних джерел фінансування, можлива лише у складі цілісного майнового комплексу, що функціонує в єдиній технологічній схемі і являє собою елемент природної монополії, а тому реалізація права власності на окремий об’єкт газорозподілу, приміром газорегуляторний пункт чи  газопровід, шляхом заборони його експлуатації призведе до необхідності зупинки роботи всього майнового комплексу або принаймні значної його частини.

Тобто, за певних обставин відсутність законодавчих обмежень у здійсненні права власності на окремий об’єкт газорозподілу може зашкодити інтересам суспільства та окремим громадянам – споживачам природного газу. 

Необхідність саме законодавчого встановлення обмежень реалізації права власності на об’єкти газорозподілу ґрунтується на засадничих принципах, передбачених Цивільним кодексом України (ЦК). Так, частиною сьомою статті 319 ЦК передбачено,  зокрема, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 

Можливість обмеження реалізації права власності також передбачено частиною другою статті 321 ЦК, а саме: «Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом». 

Водночас законопроект встановлює збалансованість обмежень у реалізації права власності на газорозподільну мережу і передбачає  у випадку, якщо частка державної та/чи комунальної власності на газорозподільну мережу не є контрольною, умови користування такою мережею визначаються співвласником, який володіє контрольною часткою власності на цей об’єкт.

При цьому, уповноважені органи мають право на отримання матеріальної компенсації за користування належною їм часткою власності на газорозподільну мережу від співвласника цього об’єкта.  Умови матеріальної компенсації за користування часткою державної та/чи комунальної власності на газорозподільну мережу в такому випадку визначаються згідно з договором між співвласниками або за рішенням суду.

 

  1. Незрозуміло, хто і як фінансуватиме витрати на організаційно – технічну підготовку об’єкта до передачі в оренду, в тому числі інвентаризацію, реєстрацію права власності тощо.

Зі статті 4 чітко випливає, що всі витрати, пов’язані з передачею об’єкта в оренду несе безумовно її ініціатор, тобто орган, уповноважений на управління часткою державного чи комунального майна.

 

  1. Дев’ятимісячний термін реалізації організаційно – технічних заходів є малоймовірним. Норма. Яка забороняє перешкоджати проведенню таких заходів, безсила через відсутність санкцій.

Так дійсно, якщо оцінювати кожен об’єкт газорозподільної системи в тому вигляді, як вони існують зараз, тоді не тільки 9 місяців, а й дев’яти років не вистачить. Згідно з даними Міненерговугілля на сьогодні в державній власності рахуються 342 тис 843 об’єкти. Це окремі газопроводи, станції катодного захисту, газорегуляторгні пункти, та інш. Якщо ми об’єднуємо все це в цілісні  технологічні комплекси, кількість об’єктів оцінки зменшується в рази. Їх кількість становитиме близько 1 400. Якщо поділити цю кількість на кількість адміністративно – територіальних одиниць обласного рівня, то на кожну таку одиницю  припадатиме не більше 60. У випадку, якщо місцеві органи влади вбачатимуть зиск від своєї частки власності внаслідок передачі об’єкта в оренду, що передбачено законопроектом, думається, що дев’яти місяців буде цілком достатньо.

 

  1. Чому розмір орендної плати визначає загадковий «уповноважений орган»

 

Спочатку про загадковий «уповноважений орган». Уповноважений орган – це орган, якому Кабінет Міністрів України відповідно до статті 5  Закону України «Про управління об’єктами державної власності» передав повноваження  з управління об’єктами державної власності. Перелік такий уповноважених органів міститься у статті 4 згаданого вище Закону. 

Щодо розміру плати. Відповідно до методики розрахунку орендної плати за державне майно, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 до цілісних майнових комплексів в газовому секторі застосовується ставка 16 відсотків від вартості такого майна на дату передачі його в оренду. Водночас, для обрахування суми орендного платежу необхідно визначити вартість об’єкту оренди. Оскільки, організаційно – технічні заходи, передбачені законопроектом, які включають, в тому числі і оцінку об’єкту оренди, здійснює орган – уповноважений на розпорядження державним майном відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», саме цей орган і визначає суму орендної плати виходячи зі ставки, яка затверджена Кабінетом Міністрів України.

Ця сума безумовно буде прописана в договорі, оскільки сума є однією з істотних умов договору відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»  

  

  1. Чим керуються автори проекту, пропонуючи залишати 30% у розпорядження орендодавця мереж, який не витрачався на створення цих об’єктів. Відсутня логіка і щодо наступного вкладення даних коштів.

Вказані в законопроекті 30 %, які пропонується спрямувати безпосередньо у розпорядження орендодавцю (уповноваженому міністерству), це кошти, які потім будуть спрямовані: на паспортизацію об’єктів газорозподілу, створення єдиної інтелектуальної системи обліку природного газу, фінансування розробок сучасних, гармонізованих з нормативами ЄС стандартів безпеки тощо. 

 

  1. Проект натякає на невідому господарську структуру.

Так звана «невідома господарська структура» - це структура визначена, як така відповідно до абзацу 9 статті 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», а саме: «державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі – господарські структури)».     

 

Загальне зауваження полягає в тому, що перед пошуком міфічних корупційних схем варто було б уважніше прочитати проект закону, а також діючі законодавчі акти, які регулюють правовідносини, пов’язані з управлінням та розпорядженням державним майном. Оскільки за інших обставин виникає думка, що з такою діяльністю наших народних обранців росіянам ніякого «Шатуну» видумувати не треба, наші обранці самостійно і «човен розхитають» і «сук на якому сидять спиляють».

Эпиграф  2016-11-15 16:21  1593
Loading...

Еще новости в разделе "Экономика"

Новые фантики: готовь кошелек к 1000
Нацбанк включил печатный станок
2017-05-29 14:21 7023
Распродажа «неликвида»: на торги выставили Николаевскую ТЭС
Минтопэнерго пообещало за 2 года избавиться от донецкого антрацита
2017-05-25 03:40 1407
Могут ли патриоты есть украинский хлеб выращенный на минудобрениях агрессора?
Украинская власть ликвидирует отечественного производителя ради торговли с РФ
2017-04-01 02:04 1401
Пенсии по-новому: кому ждать повышения
Кабинет министров Украины обещает в 2017 году поднять украинцам пенсии – в среднем на 300 грн.
2016-11-07 10:31 915

Еще по теме

Шоколадная Кыця. Юлия Тимошенко обеспечивает принятие президентских законов в ВР?
53% голосов за инициативы Порошенко дала фракция "Батькивщина"
2017-05-26 20:48 1980
2017-02-25 22:30 810
2017-02-22 09:49 804
Шатун, Болтун, Сосун и Крадун – новые угрозы украинской стабильности
СБУ пора провести расследование деятельности "Народного фронта" по факту лоббирования планов дестабилизации
2016-11-17 16:54 1035
Loading...