Блог: Тижневий огляд з Андрієм Вігірінським «Политика»

Цього тижня міністр фінансів виголосив цікаву думку, яка, з одного боку, обумовлена фактичними обставинами, а саме фактом того, що черговий транш від МВФ Україна в липні не отримала, а з другого, ця його репліка швидше наштовхує на думку, що імовірність такого рішення восени також наразі під питанням. 

Він, зокрема, зазначив: «Питання зараз не в грошах, які нам потрібні від МВФ. Такої потреби в грошах зараз немає, резерви (золотовалютні) у нас на стабільному рівні. Потреби в грошах зараз немає, але вони можуть виникнути через кілька місяців. Ми взаємодіємо з МВФ не заради грошей». 

Дійсно, він правий, останні декілька місяців НБУ викуповує надлишок валюти на міжбанку, зокрема в липні викуплено $ 250 млн, а місяцем раніше – понад $ 300 млн. Це ситуативне, сезонне явища, яке, як правильно зазначає міністр, закінчиться з приходом осені, коли в повній мірі включиться в процес формування платіжного балансу енергетичний імпорт та інший сезонний фактор, викликаний передсвятковим попитом.

Відповідно, якщо сьогодні резерви зростають без зовнішніх кредитних вливань, то аналогічним чином восени вони почнуть зменшуватися, й тоді питання кредитних ресурсів, у поєднанні з необхідністю здійснення погашення зовнішніх зобов’язань на суму близько $ 0,5 млрд, будуть більш актуальними. 

Повернімось до коштів МВФ. Справді, вони йдуть виключно до резервів НБУ, є умовно-стабілізаційним показом, фактором, який дозволяє оцінювати країну зовнішнім суб’єктам. Однак виділяються вони як наслідок впровадження тих чи інших змін в суспільно-економічному житті країни.

Для того, щоб відповідні зміни втілилися в реальному житті, вони мають бути зафіксовані на документарному, законодавчому рівні. Доки Рада зволікає, гроші не надходять, інвестори не вірять в Україну,

а тому ресурсу не буде. 

Залежність співпраці та інвестиційної привабливості України від діяльності Верховної Ради чітко простежується на прикладі двох останніх місяців, коли пасивність обранців мала наслідком відтермінування рішень за кредитами. 

Загалом про це вже неодноразово згадувалося, хоча треба сказати, що мало хто говорить про ті проекти, які мають бути затверджені законодавцями. 

До прикладу, реформи на ринку енергетики не обмежуються виключно прийняттям Закону України про Національного регулятора (НКРЕКП), насправді це цілий пакет законопроектів, що покликаний створити умови захисту іноземних інвестицій та сформувати сукупність гарантій та ринку збуту. У цьому тижневому огляді детально зупинемося на такому пакеті документів, які, між іншим, в більшості своїй було внесено Урядом ще в травні 2016 року. 

Зміни до Закону України «Про теплопостачання» щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії.

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що згідно з даними фахівців Біоенергетичної асоціації України в ЄС частина відновлюваних джерел  вже сьогодні становить 15 %.

За даними дослідження енергетичного балансу України, підготовленими Держстатом,  за 2013 рік частка відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні досягла 3,45 %.  Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 1071-р, передбачається збільшення частки до рівня 12,6 % до 2030 р. 

Станом на сьогодні  стаття 17 Закону України  «Про теплопостачання» до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відносить встановлення та регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, та ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на таких установках.

Цим законопроектом пропонується  частину повноважень Нацкомісії передати органам місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів та місцевим адміністраціям щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії обсягом до 55 тис. Гкал на рік.

Таким чином, відповідно до проекту передбачається, що органи місцевого самоврядування матимуть повноваження щодо встановлення для відповідної територіальної громади  тарифів на теплову енергію,  у тому числі, на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах, що не перевищують 55 тис. Гкал на рік, крім тарифів на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової й електричної енергії. 

Для аналогічних установ за органами місцевого самоврядування зберігається повноваження щодо погодження інвестиційних програм стосовно об’єктів теплопостачання, які перебувають у комунальній власності (у тому числі, що виробляють теплову енергію на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах, що не перевищують 55 тис. Гкал на рік), крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках.

Зазначимо, що законодавець некоректно відобразив диспозицію статті, оскільки уточнення, яке зазначене в дужках, дає можливість подвійного трактування. 

Так, з одного боку, можна говорити, що повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів можуть поширюватися виключно на установи, які використовують нетрадиційні або поновлювальні джерела енергії (в межах обсягу 55 тис. Гкал) та перебувають у комунальній власності, а з другого, виходячи з попередніх положень, мова повинна йти як про комунальні, так і про приватні, причому в першу чергу приватні суб’єкти господарювання, оскільки місцеві органи влади не володіють на сьогодні матеріальним ресурсом  та можливостями здійснити інвестиції в створення саме комунальних підприємств такого типу – як наслідок, недосконалість юридичної техніки, використаної законодавцем, призведе до того, що норма буде «мертвою» в цілому.  

У той же час місцеві державні адміністрації як органи виконавчої влади на місцях відповідно до зазначених змін у сфері теплопостачання матимуть повноваження щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії в обсягах, що перевищують 55 тис. Гкал на рік, на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

У цьому випадку використано техніку виключень, тому можна говорити, що виробників теплової енергії із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах до 55 тис. Гкал на рік ліцензуватимуть органи на місцях.

У свою чергу національний регулятор відповідно до проекту закону в сфері теплопостачання матиме повноваження щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках; а також у випадку, якщо теплова енергія виробляється на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах, що перевищують 55 тис. Гкал на рік; встановлення та регулювання тарифів на виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках; тарифів на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах, що перевищують 55 тис. Гкал на рік.

Загалом на сьогодні це доволі цікавий законопроект та перспективний із таких причин. Всі ми є очевидцями того, що місцеві органи влади задля збереження рейтингів у межах своїх територіальних одиниць (тієї територіальної громади, яка їх обрала), починають блокувати питання підвищення тарифів, яке спустив на них Кабмін.

Ефективність цих дій та щирість намірів можновладців на місцях виборцям покаже час. 

Цей же закон дозволяє меру, раді, продемострувати свою ефективність самостійно, здійснивши такий алгоритм дій: 

  1. Знайти та залучити до фінансування інвестора, який висловить бажання створити в межах відповідної територіальної громади виробника теплової енергії з відновлювальних джерел енергії.
  2. Взяти на себе всю повноту відповідальності за виділення для роботи підприємства (новоствореного) земельної ділянки, створення робочих місць, під’єднання підприємства до необхідних мереж тощо.
  3. У подальшому, проаналізувавши інвестиції та їх окупність, орган місцевого самоврядування затверджує тариф на таку теплову енергію, вироблену інвестором, і вже без жодних «стрілок» у напрямі центральної влади обґрунтовувати, чому він саме такий, а не інакший, і, зрозуміла річ, нести всю повноту відповідальності перед своєю територіальною громадою.

Крім цього, можна говорити про те, що 55 тис. Гкал недостатньо для певного населеного пункту чи територіальної громади, в той же час ніхто не обмежує кількість таких підприємств – усе залежатиме від менеджменту. 

Плюси від проекту – це інвестиції в регіон, робочі місця для місцевого населення, скорочення споживання природного газу, вугілля, мазуту тощо. Мінуси — залежність цих проектів від органів державної влади в їх сьогоднішньому складі, які, якщо не помітять у них ситуативної вигоди особисто для себе, особливо інтенсифіковувати процес не будуть. 

Наступний законопроект з цього ж пакету – «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії».

Ясна річ, для того, щоб інвестор прийшов на ринок виробництва тепла альтернативних видів пального, він повинен розуміти, що його продукт реалізовуватиметься та що інвестиції окуповуватимуться. Такий момент є вкрай важливим, тому гарантований ринок збуту для інвесторів сформує сама держава. На це й націлений зазначений проект закону. 

Зокрема, в пояснювальній записці зазначається, що зростанням розміру плати за поставлений енергетичний ресурс та наявністю передбачених у бюджетному законодавстві правових можливостей щодо укладення однорічних договорів стримують ріст інвестицій в заходи зі збільшення частки альтернативних джерел енергії та альтернативних видів палива в сфері виробництва теплової енергії, що постачається бюджетним установам, та ставлять під сумнів виконання відповідних завдань Уряду щодо економії газу. Тому, як зазначають законодавці, необхідно забезпечити провідну роль держави та органів місцевого самоврядування в реалізації визначених законодавством та рішеннями Уряду завдань щодо розвитку альтернативної теплоенергетики.

Проведений Держенергоефективності аналіз показав, що в разі встановлення за кредитні кошти теплогенеруючих установок, які використовують в якості палива дерев’яні пелети, та за умови встановлення інвестиційно привабливого тарифу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 453 «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів» простий строк окупності становитиме приблизно 4,9 років. У разі встановлення за кредитні кошти теплогенеруючих установок, що використовують в якості палива дерев’яну тріску (при тому ж інвестиційно привабливому тарифі), строк окупності становитиме приблизно 5 років.

З огляду на це пропонується статтю 19 Закону України «Про теплопостачання» доповнити абзацом такого змісту:

Постачання бюджетній установі теплової енергії, яка вироблена на теплогенеруючих установках з використанням альтернативних джерел енергії та альтернативних видів палива, здійснюється теплопостачальною організацією на підставі договору, термін дії якого становить не менше п’яти років.

Що ж, поміркуємо, щодо плюсів та мінусів. 

Плюси: 

  1. Як і в попередньому блоці, заміщення імпортного газу вітчизняними пілетами чи тріскою, зростання попиту на цей товар, а як наслідок, нарощення його виробництва.
  2. Предметне залучення інвестицій – теж додаткові робочі місця та надходження до бюджету.
  3. Умовно-гарантований ринок збуту для інвестора.

 

 

 

 

Мінуси, вірогідні:

  1. Всі ми пригадуємо «інвестиційно-привабливий тариф» для електроенергії сонячної генерації компанії братів Клюєвих та те, до чого призводять в українських реаліях інвестиції в альтернативні енергоресурси. Припустіть таку думку, сьогодні, коли внаслідок провалу реформ МВФ не фінансує Україну, аналогічно на ситуацію дивляться й інші інвестори-іноземці, то чи прийдуть вони на ринок опалення, коли він настільки чутливий сьогодні в соціальному сенсі? У короткостроковій перспективі навряд. Водночас може мати місце та ж ситуація, що й із проектом розроблення Юзівського родовища сланцевого газу, коли на зміну Shell в Україну зайшов нікому невідомий інвестор, формально іноземний, за фактом, можна припустити, що з українським корінням. У кого на сьогодні є достатній ресурс для таких капвкладень всередині країни? Звісно, у тих, хто накопичив його за часів «папередників» та вже в післяреволюційний період, нуворіши хочуть легалізувати капітал, інвестувавши його в захищену законом діяльність та таку, яка однозначно матиме місце щонайменше певний період часу, навіть після втрати ними посад, лобі тощо. Відповідно, цілком вірогідним вбачається сьогодні припущення, що фактично, через підставних юридичних осіб нерезидентів відбуватиметься репатріація раніше виведених коштів у вигляді інвестицій у теплогенерацію, а довгострокове укладення договорів із органами державної влади на теплопостачання за «привабливим тарифом» дозволить і покращити репутацію цієї політичної еліти, реалізувати заходи зі збільшення частки альтернативних джерел енергії і заодно забезпечити для себе довготривале, безхмарне, а головне, дохідне існування.
  2. Очевидною в цьому контексті може бути думка про те, що тариф на тепло, вироблене з альтернативних енергетичних джерел, не буде рівним чи меншим тарифу на тепло, виробленому зі «злого, погодженням із Мордору» імпортного природного газу, тому, власне кажучи, ініціатор законопроекту і використовує такий зворот, як «привабливий».
  3. А розмір привабливого тарифу, дивіться перший законопроект, який аналізувався в контексті цього огляду та теми, — встановлюють органи місцевого самоврядування.
  4. Відверто кажучи, сам Бог велів, сьогодні повертати в Україну раніше виведені кошти, інвестувати у виробництво тепла з альтернативних джерел енергії, використовуючи ще не викорінені корупційні можливості запускати підприємства, укладати більш ніж 5-ти річні угоди з органами державної влади на місцях та органами місцевого самоврядування на постачання тепла за заздалегідь обумовленим привабливим тарифом. Кращої бізнес моделі шукати непотрібно.

Завершить наш сьогоднішній енергетичний пакет проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо переходу до використання альтернативних видів палива та переходу суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання».

Насправді він не настільки цікавий для читача, оскільки вводить фактично тільки поняття стимулюючого тарифоутворення, а подальший його зміст розкриватиметься в Порядках, які розроблятимуться та прийматимуться новим Регулятором або старим НКРЕКП.

Так, у пояснювальній записці зазначається, що його мета полягає в запровадженні стимулювання заміщення природного газу при виробництві теплової енергії шляхом введення окремого порядку формування тарифів на теплову енергію, що вироблялась із використанням природного газу, на теплову енергію, що виробляється без використання природного газу, а також забезпечення переходу суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокрема у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання.

Органи, які здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, у межах своїх повноважень визначають для цілей встановлення цін (тарифів) групи активів, включених до регуляторної бази активів.

Регуляторна база активів у свою чергу визначається як сукупна вартість активів, що визначається в порядку, затвердженому органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Для визначення регуляторної бази активів під час переходу до стимулюючого регулювання суб'єктом оціночної діяльності  одноразово здійснюється незалежна оцінка активів  за методикою оцінки, що визначається органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності, за погодженням з органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках регуляторна норма доходу – рівень дохідності на регуляторну базу активів, що встановлюється органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, у єдиному розмірі для всіх суб'єктів природних монополій відповідної сфери діяльності.

Регуляторна норма доходу може встановлюватися органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, окремо для регуляторної бази активів, яка визначена на момент переходу до стимулюючого регулювання, та окремо для її частини, яка утворена після переходу до стимулюючого регулювання.

У разі здійснення теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями заходів із заміщення теплової енергії, що вироблялася з використанням природного газу, на теплову енергію, що виробляється без використання природного газу, встановлення тарифу на теплову енергію здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Застосування стимулюючого регулювання є обов’язковим для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, що здійснюють діяльність з: передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії; виробництва електричної енергії; постачання електричної енергії; виробництва теплової енергії (крім випадків, коли вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб). 

Тобто, базис формує цей Закон, зміст формуватиме Регулятор. Сподіватимемось, що цього регулятора, на момент впровадження відповідних змін очолюватиме не близька до Президента чи інших політиків особа, а саме незалежна, оскільки, як Ви можете помітити, від того, якою буде визначена методика вартісного вирахування регуляторна база активів, залежатиме й норма прибутковості підприємства, а це в тому числі означатиме для споживачів або вкрай значне зростання тарифів на всіх перелічених вище ринках, або ж помірне підвищення, але в жодному разі не падіння. 

Осінь обіцяє бути не менш спекотною за літо в суспільно-політичному сенсі слова. Впроваджувати відтерміновані перетворення необхідно буде концентровано та швидко, а всі вони чітко битимуть по соціально-болісних темах, і на цьому фоні – це неймовірне поле роботи для політиків-популістів, які блокують роботу парламенту в чому, судячи з усього, до найближчих виборів бачать сенс свого життя, а також випробування чинної коаліції на предмет її дієздатності, а це – обличчя Президента, яке він може або зберегти перед західними довірителями, або ж втратити. 

Які наслідки це все матиме для нас із Вами? Щонайменше, море болота та театральщини з ангельськими поглядами та серцями, повальне голодування депутатів, але не більше і не далі, ніж з екранів ТБ, і жодних реальних позитивних змін. Готуйтесь продаватися дорого, адже Вас готують саме до цього.

Эпиграф  2016-08-08 14:17  1158
Loading...

Еще новости в разделе "Политика"

Безвиз: повоняют и забудут
Новый режим для нерабов Украины
2017-06-11 11:05 10329
2017-06-01 14:51 10155
Таможня не дает добро: кружевные трусы c е-Bay запрещены в Украине
Интернет-бизнес загнется вслед за соцсетями
2017-05-31 16:27 2349
«Так ты мил, человек, стукачек…»
Премьер Гройсман попросил депутатов доносить на министров-прогульщиков
2017-05-26 20:49 2301

Еще по теме

Шоколадная Кыця. Юлия Тимошенко обеспечивает принятие президентских законов в ВР?
53% голосов за инициативы Порошенко дала фракция "Батькивщина"
2017-05-26 20:48 2811
Нардепы приняли закон о фрилансерах
Верховная Рада приняла закон об устранении административных барьеров для фрилансеров.
2016-11-03 15:40 996
Губернатор Саакашвили публично подал президенту Украины сигнал S.O.S.
Глава Одесской ОГА просит срочно ветировать закон, который по его мнению что станет шагом назад в деле реформирования админуслуг
2016-10-28 14:13 1152
Украинцев обяжут за свой счет провести энергоаудит квартир и домов
Согласно новому законопроекту уже в 2017 году жители или арендаторы жилья должны будут в обязательном порядке получить сертификат энергоэффективности. Это касается как новостроек, так и давно заселенных домов. Аудит средней многоэтажки обойдется от 5 до 12 тысяч гривен. Не получившим такой документ придется заплатить 3-5 тысяч штрафа.
2016-10-21 13:16 1176
Loading...